Виконавиця головно рол, донька режисера ванна ллнко висловила сподвання, що фльм прес глядачам сподобався.
— У дитинств я мав щастя абсолютно свдомо потрапляти на так толоки, як були пов’язан з згуртуванням людей, як робили нагальну потрбну рч, — пригадав народний артист Украни Богдан Бенюк. Знову ж таки: нчого поганого в цьому нема. ось лише у 2020-му роботу завершили. Тут накше: вчора прилта новина – вже наступного дня одне слово замнються виника зв’язок з сьогоденням. Очерет вкладали так, щоби жодна краплина не знайшла дороги мж стеблинами. Якщо ви сли перепочити задрмали, а потм переплутали стну або забули, якою рукою торкалися стни, печера проковтне вас. Коли доля розвертала мене до протилежного вкна, перед мною розгортався нший пейзаж: понерський табр, рчка з берегами, як чомусь втратили колр (наче в зламаному кольоровому телевзор). Але, як не дивно, вона не залишила слду в укранськй культур. Двчина пообцяла вийти замж за того хлопця, якому вдасться визволити брата з полону. Фльм побував на Донбас, де його дивилися бйц та мсцев мешканц.
Потрбно боротися. З 1994-го — кервник курсу режисури художнього фльму нституту екранних мистецтв Кивського нацонального унверситету театру, кно телебачення мен вана Карпенка-Карого. Важко розлучатися з фльмом, який забрав у мене стльки рокв. У фльм дв жнки. Будвництво хати, як будвництво Украни показу наскльки важливо бути згуртованими не полишати одне одного в бд. Дво з трьох козакв загинули, намагаючись виконати умови договору, третьому вдалося врятувати брата, який насправд виявився коханим Катерини.
Кнострчка знматься за формулою: ми, для нас, про себе. Блнгвзм у кно й на телебаченн: укранська – для комедй, росйська – для мелодрам. Кожна з цих тез ма право на снування. В не багато куплетв про те, що кохання не зупинити незручностями, ми знайдемо спосб й мсце один одного любити. Тльки замсть рзнокольорових камнцв – хвилини столття. Продюсер режисер Ольга Безхмельнцина, як Скрипка, полюбля квти. Толока ма багато тамниць. Вийшло про любов.
Режисер згаду: вже в 1967 роц мав довол чтку дею про те, як ма виглядати майбутнй фльм. Однак за совтв тльки обмовитися про це вголос могло коштувати митцю життя. 2004 року у лист до свого однокурсника та грецького друга режисера Фотоса Лампрнососа Михайло ллнко розповв йому про задуману ним екранзацю. Вже тод режисер визначився з назвою картини.