Одну з них за допомогою Богдана Жолдака надрукували у журнал Березль, здаться, у 96-му. Вона ма таке глибоке нацональне (фольклорне) корння, що перетворю фльм у надзвичайно непопулярний сумнвний експеримент, позаяк, згдно з останнми вяннями у нашй культур в кнематограф, нацональне кно безповоротно скомпрометувало себе в усьому свт. Колись на покйного кноактора напав маняк, вд якого артист врятувався за допомогою фальшиво медично довдки, яку сам йому видав. Смховий зсув, коли вд Шевченкового Реве та стогне Днпр широкий переходять до патетичного Украинскою струею жажду брата утолим (бо ж Крим помира, цлком сучасний, як бачимо, мотив). Дуже допомг у цьому Мирослав Гай.
Музикант Сергй Фоменко розповв, що толока — це спльна сила. Завдяки толоц жодна хата в Укран нколи не була скраю, а завжди у центр уваги. й доведеться пережити безлч негараздв, але щоразу вона разом з ншими людьми терпляче зводитиме нову хату на рунах старо. — А як сприйняли картину за кордоном — у рамках Днв укранського кно? Дуже захотлося порушити цей мораторй, тож я продовжував сво спроби пошуки.
Але вона вперто, як сотн поколнь укранцв, знову й знову зводить з рун. — Робота над сценарм, власне сюжетом, почалася, коли я гортав Кобзар звернув увагу на твр з двох сторнок. “ван Миколайчук розповв мен незадовго до смерт, що у дитинств ледве не загинув вд божевльного маняка. Под охоплюють укранську сторю 400-лтньо давнини – це 14 вибркових фрагментв стор крани. На жаль, це вважаться в нашому кновиробництв занадто великою розкшшю. Неможливо змнити все, але нколи достатньо замнити одне слово – вже дуже багато чого перевертаться. Прийшло дво людей уранц в камуфльованй форм, я стояв в одврку в спальнй сорочц. Не сподобався нудний початок, монотонне приговорювання врша Шевченка. Нижче ви знайдете перш кадри за хньою участю.
До 1991 року це було проблематично. Псля 91 почав знмати Фучжоу про Украну (колишню). Вийшло про любов. Заходився знову про Украну (сучасну) Сьомий маршрут. Знову вийшло про любов. Потм взявся за Украну пд час Друго свтово (ТойХтоПройшовКрзьВогонь). Знову про любов. Думаю соб: до кого, нарешт, звернутися по Украну з гарантю? До Шевченка, звичайно!
